Home »  Статті »  для бізнесу »  ІІ Всеукраїнський форум соціальних підприємців

Соціальне підприємництво, як довгостроковий інструмент вирішення проблем суспільства є вже давно закріпленим трендом не тільки у країнах Західної Європи, а також в Україні.

Варто зазначити, що за останні роки кількість соціальних підприємств у нашій державі збільшилася – якщо у 2013 році, на час проведення І Всеукраїнський Форуму соціальних підприємців, Катерина Смаглій зазначала про функціонування близько 50-100-а соціальних підприємств [1], то у 2015 році, Василь Назарук вказував, що тих соціальних підприємств в Україні, які можуть абсолютно претендувати на це звання, може бути уже близько 1000 [2].

Даний рух став причиною проведення II Всеукраїнського Форуму соціальних підприємців, який відбувся 16 листопада 2016 р., зібравши близько трьохсот учасників, та був організований громадською організацією «Молодіжний центр з проблем трансформації соціальної сфери «СОЦІУМ-ХХІ» за фінансової підтримки Western NIS Enterprise Fund та коштів Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.

Якщо Вам не вдалося побувати вищевказаного дня у конференц-залі київського готелю «Русь», де, власне, й проходив захід, то у даній статті Ви зможете ознайомитися зі змістом та хронологією подій форуму.

Загалом програма заходу поділяється на декілька блоків:

  • Відкриття Форуму. Привітання.
  • Кращий досвід та сучасні тренди розвитку соціального підприємства: Україна
  •  Кращий досвід та сучасні тренди розвитку соціального підприємства: Німеччина та Велика Британія
  • Робота у секціях та презентація цієї роботи
  • Український досвід соціального підприємництва.

Після відкриття форуму та привітань мова пішла про український досвід та перспективи. Кандидат соціологічних наук, доцент та керівник Школи соціальної роботи ім. В. Полтавця НаУКМА Наталя Гусак презентувала результати дослідження «Кращий досвід та сучасні тренди розвитку соціального підприємництва: Україна».

Дана презентація розкриває тему, яке ж є соціальне підприємництво у нашій державі.
У вибірку потрапили 55 соціальних підприємств, найбільша частина яких з Києва – 14, друге місце займає Львівська область – 5, і відповідно на третій позиції Черкаська область, з показником 4 соціальних підприємства.

Перша частина дослідження висвітлює досить цікаві та актуальні дані про організаційну форму, тобто, як саме зареєстроване підприємство, адже, як відомо, в Україні немає закону, який би регулював та визначав дану діяльність.
Отож, більшість соціальних підприємств зареєстровані як ФОП – таких виявилося 16, як громадська організація – 14, приватне підприємство та підприємство громадського об’єднання – по 8, ТОВ- 4, організація громадського об’єднання та благодійна організація – по 2, і громадська спілка – 1.

Як бачимо, більшість соціальних підприємців віддають перевагу ФОП, але є наявність немало інших організаційно правових форм.
Друга частина дослідження розкриває «місію» соціального підприємництва в Україні, яку умовно можна поділити на два блоки:


Екологічна ( менше 1/3):
• переробка сміття та токсичних відходів
• економне використання ресурсів
• розвиток зеленого туризму

Соціальна ( абсолютна більшість):

• підвищення якості життя представників вразливих
груп населення (людей з інвалідністю, ВПО, жінок, молоді та ін.)
• розвиток місцевої громади
та зміна свідомості її членів
• формування здорового способу життя.


Невід’ємною частиною дослідження є питання джерел фінансування такого типу підприємств, дані про це описані у блоці «Комерційна складова»:

Також було розкрито труднощі та перспективи з якими зустрічаються сучасні соціальні підприємці в Україні. Серед бар’єрів даної діяльності можна виокремити:
• Інертність та байдужість людей до діяльності соціальних підприємств
• Брак інформації про соціальне підприємництво
• Недостатнє фінансування та матеріально-технічна база, висока орендна плата та адміністративні витрати
• Недостатня кваліфікація працівників, плинність кадрів
• Відсутність підтримки з боку держави

Разом з цим, більшість вітчизняних статей та публікацій, які присвячені темі активізації даної моделі бізнесу, зазначають, що головним бар’єром становлення соціального підприємництва в Україні є відсутність законодавчої бази, правового регулювання та підтримка владними структурами даної діяльності. Але ситуація не наскільки песимістична. З цього дослідженні, яке відбулося 2016 року, можна спостерігати, що більше половини соціальних підприємців, які потрапили у вибірку, отримують підтримку місцевої влади:

І на завершення є важливою інформація, які чинники стимулюють розвиток соціальних підприємств в Україні.

Також було зазначено про типи підприємств, тривалість роботи, оподаткування, кількість працівників, спосіб досягнення місії, показники та розподіл прибутку, публічну звітність та найбільш успішні соціальні підприємства на думку експертів.

З більш детальною інформацією дослідження, можете ознайомитися – тут 
Після нетривалої перерви у 30 хвилин, розпочався наступний блок : «Кращий досвід та сучасні тренди розвитку соціального підприємства: Німеччина та Велика Британія». Головними питаннями для обговорення у цій частині стали: вимірювання соціального впливу в Німеччині та ВБ; інструменти для розвитку Соціального підприємництва, роль спільної мережі соціальних підприємців у їх підтримці; кращі практики.
Першим спікером виступив Йорг Фурстенбергер, керівник відділу з фінансування соціального впливу Social impact lab Berlin (Німеччина).

Організація в якій працює пан Йорг є експертами в консультуванні стартапів, тобто розробляє продукти та послуги, які сприяють сталому розвитку (sustainability) і створюють соціальний вплив (social impact). Результатом такої діяльності є кілька тисяч компаній, які вже розпочали свою роботу завдяки підтримці Social impact lab Berlin, діяльність якої поширюється не тільки на Німеччину, а й Європейські країни. На практиці пан Йорк та його партнери створюють лабораторії соціального впливу (social impact labs) прямо на місці, де і надають підтримку соціальним стартапам, які використовують підприємницькі ідеї для вирішення соціальних проблем. Дана лабораторія, це, в першу чергу місце для розвитку – тобто 8 місяців вільного доступу до коворкінгу, коучингу, тренування, консультацій, фінансування та нетворкінгу.
Після обговорення власної діяльності, Йорг Фурстенбергер плавно перейшов, до не менш цікавого аспекту – сучасні тенденції та розвиток соціального підприємництва у Німеччині.
Загалом, у цій країні діє понад 100 тисяч соціальних підприємств, в яких працюють близько 2,5 млн працівників, і що є найважливішим, дана сфера стрімко зростає. З часом, німецьке суспільство стало більш усвідомленим про позитивний вплив даної моделі бізнесу, це спричинило суттєві зміни.

По-перше, держава розуміє та підтримує такий рід діяльності та всіляко сприяє розвитку. Це робиться, як на внутрішньо політичному рівні так й на економічному та міжнародному. Наприклад державне фінансування, урядові програми, надання ресурсів від ЄС, підтримка федеральними банками тощо.

По-друге, соціальне підприємництво відчуває значну підтримку з боку громади. За останні роки дуже популярними стали краудфандінгові платформи та групові інвестиції, як інноваційний варіант фінансування.

По-третє, на сьогоднішній день спостерігається тенденція підвищення інтересу в університетах. Це стало поштовхом для заснування PhD з соціального підприємництва.

З мінусів та бар’єрів вважаються наступні проблеми:
• старі інституції – багато заходів здійснюється через ЄС
• соціальні підприємства розглядаються в якості неповноцінних компаній
• проблема соціальних підприємств в отриманні коштів (зокрема, на ранній стадії і фазі росту)
Окрім загальної інформації про критерії визначення соціальних підприємств та моделей СП, яку можна знайти в літературі та по цьому лінку , Йорг Фурстенбергер описав найбільш успішні СП у Німеччині:

Університет Кіронує міжнародним університетом для біженців. Ми забезпечуємо біженців вищою освітою світового класу, а також можливістю отримати вищу освіту в університеті безкоштовно. У будь-який час, в будь-якому місці, безкоштовно. Місія полягає в тому, щоб усунути бар’єри, з якими стикаються біженці під час спроб отримати доступ до вищої освіти, завдяки усуненню плати за навчання та зарахування на основі результатів. Дипломи буде надано у співпраці з державними університетами і відповідно до правових вимог.

  •  Quartiermeister це пиво. З кожною купленою пляшкою Quartiermeister, покупець вносить свій вклад в підтримку соціальних ініціатив і проектів у цьому районі. Будьмо! 100% прибутку, що отримує Quartiermeisterза рахунок продажу пива йде на соціальні проекти в тих областях, де Quartiermeister був випитий. Ви можете робити щось хороше в той час як йдете до пабу! Це весело і просто, і люди передають меседж далі
  • Linguedo допомагає іноземним медсестрам з поганою ситуацією в своїх країнах знайти роботу в лікарні в Німеччині. Вони отримують позицію, підтримку у пошуку доступного житла і безкоштовні мовні курси.
  • 3D Переробка сміття (3D Recyclement) -виробляє волокна для 3D друку з пластикових відходів, що сприяє працевлаштуванню жінок-мігрантів і їх професійній підготовці. Це допомагає зменшити & апсайклпластикові відходи, робить свій внесок в сталий розвиток 3D поліграфічної промисловості та підвищення зайнятостінаселення.
  • Stich by Stich – заручившись допомогою жінок-біженців, які є професійними кравчинями, цей проект спрямований на створення майстернь із пошиття, яка здатна запропонувати швидке і ефективне серійне виробництво в малих масштабах для нових місцевих модних марок.
  • CodeDoor – молоді біженці від 13 до 30 років набувають навичок програмування на подарованих/пожертвуваних ноутбуках. З подарованими ноутбуками біженців запрошують у приміщення, де вони вивчають програмування і вводяться в мережу компаній, де вони могли б знайти роботу пізніше.
  •  MealSaver – це мобільний додаток, що об’єднує гастрономію зі споживачем, в боротьб із харчовими відходами. Партнерипрограмипропонуютьсвоїнадлишкипродуктівза мінімальноюціною.
  • Refugee Canteen – академія біженців дозволяє пройти навчання з професійної кулінарії. На другому етапі вони проходять підготовку в їдальнях, а пізніш отримують підтримку, щоб знайти роботу в ресторанах і т.д.

Наступним іноземним спікером виступив британець Марк Річардсон, директор соціального підприємства і керівник консалтингової організації у сфері соціального впливу з презентацію «Social Enterprise: Lessons learned from the UK».

У Великій Британії функціонує близько 70 000 соціальних підприємств, де працює більш ніж 2 млн людей. Дана діяльність робить внесок у економіку у розмірі більше £24 мільярдів. Варто зазначити, що майже третина від загальної кількості соціальних підприємств Британії розпочали свою роботу в останні три роки. Аналізуючи економічний частину, можна виділити, що73% соціальних підприємств є беззбитковими чи отримують прибуток, 45% же заробляють менше £100,000, а 39% заробляють більше £1 million.
У Британії існує широкий спектор інфраструктури для СП. По-перше, це організації, що є індикатором заохочення до такої діяльності: школи соціального підприємства / RIO – SEQ, університети соціальних підприємств, фонд соціальних підприємців (UnLtd). По-друге, це так звані інкубатори, тобто інституції, які взаємодіють з підприємцями на момент запуску: імпакт хаби, знову ж школи СП, акселератори соціальних підприємств. І, по-третє, об’єднання, що забезпечують сталий розвиток: 1) організація з підтримки СП: 1) Deloitte Pioneers; 2) Santander Development Awards – нагорода для соціальних підприємств за роботу в певних сферах; 3) Wales Cooperative Centre – центр, де застосовують кооперативні цінності для підтримки соціальних підприємств, зміцнення громад, боротьба з бідністю і сприяють соціальній інтеграції. Також Марк Річардсон відніс до інфраструктури Міжнародний центр соціального франчайзингу (iCSF), який займається відтворенням, копіюванням та поширенням найкращих інноваційних та високорезультативних практик соціального підприємництва.
Марком було розкрито завдання інкубаторів для СП, стан освіти та опис, як вимірювати вплив СП. Цю інформацію ви можете переглянути у презентації.

Після обіду, розпочалася одна з найбільш інформаційних частин – робота в секціях.
Кожен з учасників мав можливість обрати секцію по своєму інтересу. Було запропоновано три напрямки:
1) Підходи до вимірювання соціального впливу СП.
Спікери та їх презентації:

Василь Назарук «Вимірювання соціального впливу СП. Досвід Програми соціального інвестування WNISEF».
Марина Гончарова «Вимірювання соціального впливу СП: На основі дослідження соціального кооперативу «Vägen ut!», Швеція». (Презентація 5)
Давид Ґрідельбах та Юрій Лопатинський.

2) Оподаткування соціальних підприємств в Україні
Спікери та їх презентації:
Юлія Кірсанова «Податкові переваги та обмеження для соціального підприємництва платників податків-бізнес-структур та приватних підприємців» 
Олеся Долуда «Організаційно-правові форми для здійснення соціального підприємництва в Україні. Особливості оподаткування соціальних підприємств – неприбуткових організацій». 
Тетяна Немчина

3) Ресурси, фінансування та програми підтримки СП.

Спікери та їх презентації:

Світлана Пінчук «Форум Соціальних Підприємців (SE Forum), Швеція»
Валерій Кокоть «Підтримка соціального підприємництва в рамках проекту ПРОМІС» 
Гліб Денисюк, «СП: кредитування Клієнтів малого бізнесу по програмі Озадбанку та Фонду WNISEF» 
Сергій Кравченко «Краудфандінгова платформа для підтримки малого та середнього бізнесу»
Після презентації результатів роботи в секціях, завершальним блоком став «Український досвід соціального підприємництва (панельна дискусія)»:
Любов Максимович, голова ГО « Центр «Жіночі перспективи».

 

 

 

 

Соціальне підприємство «Рукомисла» знаходиться у місті Лева. Воно допомагає жінкам, які опинилися у складних життєвих обставинах: внутрішньо переміщеним; жінкам, які страждають від насильства, торгівлі людьми тощо. Вони, на базі організації, власноруч виготовляють аксесуари з валяної шерсті, шалі (хустки) в техніці батек та вироби інтер’єру з цільного дерева. Дані вироби продаються, як в Україні, так і за її межами. Виручені кошти йдуть на програми захисту жінок, які реалізовуються у рамках громадської організації «Центр «Жіночі перспективи».
Окрім того, що підприємство надає робочі місця та може фінансово підтримувати центр та його програми, воно співпрацює з Центром зайнятості та організовує різні майстер класи й курси.
Також, у підприємства є власний інтернет-магазин, 30 % від прибутку якого йдуть на допомогу одиноких матерів та людей, які зустрілися з проблемами через війну на Сході країни.
Отже, з точки зору соціальної роботи, СП «Рукомисла» це прекрасна арт-терапія, зважаючи на те, що головну діяльність працівники виконують своїми руками, що дозволяє відволіктися від проблем та пройти стресовий досвід менш болюче. Також, це можливість соціалізуватися, знайти роботу та вдало реінтегрувати назад у суспільсво.
Візуальний вигляд виробів можете переглянути у презентації.

Микола Данцев, засновник і шоколатьє, Майстерня бельгійського шоколаду
ручної роботи “Pan-Chocolatier”.

Студія бельгійського шоколаду, яка знаходиться у Миколаєві, вже з 2011 року працює у сфері виробництва цукерок ручної роботи, та завдяки своїй діяльності допомагає дітям-сиротам, дітям з ДЦП та аутизмом.
У 2012 Микола Данцев відкриває кафе-кондитерську, це дозволило розширити продукцію та створити 2-5 робочих місць для батьків дітей ДЦП.
Асортимент даного підприємства складає понад 40 видів цукерок з різноманітними начинками та 30 видів шоколадних фігур.
Також, організація має власний сайт, проводить різноманітні майстер-класи та використовує інноваційні методи для досягнення соціальної цілі – наприклад, майстерня підтримує реалізацію проекту Благодійної Організації «Ми Поруч» з розвитку «Центру Іпотерапії і лікувальної верхової їзди для дітей з особливими потребами» (Іпотерапія – лікування за допомогою коней).
“Pan-Chocolatier” є неодноразовим рекордсменом з виготовленням шоколадних виробів, це неабияка реклама для соціального підприємства. Серед рекордів можна виокремити: виготовлення шоколадного трюфеля у вигляді серця – 51 кілограм, найдовша шоколадна ковбаска в Світі – 109 метрів.
Більше візуальної інформації можете переглянути у презентації.

Олександр Бабій, директор, Клуб Сталого Бізнесу (КСБ)

 

 

 

 

 

 

 

Клуб Сталого Бізнесу (КСБ) це експертна неприбуткова організація , яка активно працює по усій території України та за її межами. КСБ допомагає людям втілювати свої ідеї у реальність , адже кожного дня сайт організації наповнюється інформацією про актуальні грантові програми, тренінги , конкурси та інше. Це не просто інформаційний ресурс, це команда експертів, тренерів із різних галузей, які можуть надати консультаційну, фандрейзингову, інформаційну та іншу спеціалізовану чи експертну підтримку для Вашої організації [3].

Виконавчий директор Клубу Сталого Бізнесу Олександр Бабій, у рамках Форуму та своєї презентації, познайомив глядачів з найактуальнішими платформами для фінансування бізнес-проектів соціального підприємництва, серед них такі:

  • Програма розвитку ООН в Україні: проекти ВПО, вирішення соціальних та екологічних проблем, створення робочих місць в рамках окремих програм [4].
  • Програми Посольства США в Україні: розвиток внутрішнього потенціалу, розвиток бізнес-інфраструктури та бізнес-середовища; специфікою є орієнтація на підтримку проектів розвитку громадянського суспільства [5].
  • Платформа розвитку громадянського суспільства: розвиток внутрішнього потенціалу – підходить для організацій, що структуровані як ГО, ГС, БО, БФ. Для інших типів організацій необхідно уточнювати можливість співпраці! [6].
  •  Міжнародна організація з міграції (МОМ). Тематика: працевлашутвання та самозайнятість [7].
  •  Швейцарська агенція з розвитку та співробітництва (SDC). ематика: працевлашутвання та самозайнятість [8].
  • Міжнародний фонд Відродження (МФВ) Тематика: дотримання прав та свобод ВПО, інтеграція у громадах [9]
  • Європейський банк реконструкції та розвитку (EBRD) Підтримка малого бізнесу (SBS): створення робочих місць в рамках окремих програм, розвиток бізнесу в рамках окремих програм [10].
    Також розповів про позики та програми прямого фінансування соціальному бізнесу:
    Western NIS Enterprise Fund (WNISEF) : пряме входження в інвестиційний капітал, пільгові позики, програми розвитку людського капіталу[11].
    Happy Farm: пряме входження в інвестиційний капітал, ментори / наставники, навчальні візити.
    На завершення, пан Олександр поінформував про програму соціального інвестування WNISEF. Якщо вас цікавить хто може отримати кошти та як зв’язатися з менеджером програми, цю, та іншу, більш повну інформацію, можете знайти у презентації

Софія Ступко, координатор проектів, Турклуб “Манівці”
Туристський клуб “Аргонавт-Манівці” заснований у 2003 році. На сьогоднішній день має 45 членів та 200 прихильників.
Основними напрямки діяльності клубу є: педагогічний – соціальне тренування з водного спорту, скелелазіння, паркур, дзюдо і слеклайн; екологічні – пропагування дбайливого ставлення до природи під час подорожей, очистка озера на Погулянці; туристичні – організація мандрівок, експедицій, змагань та таборів.
Поряд з цим клуб веде боротьбу з масовим і непродуманим будівництвом міні-ГЕС на річках Західної України.
Турклуб “Манівці” може з гордістю називатися соціальним підприємством, адже піклується про екологію, консолідує дію громади, займається бізнес діяльністю й проводить корпоративні заходи й тренінги для фінансування власної громадської організації.
Більша частина з прибутків підприємства йдуть на соціальну ціль – 60 %, інші 40 % реінвестуються [13].

Отже, так і пройшов ІІ Всеукраїнський форум соціальних підприємців в Україні. На мій погляд, це неабияка подія у контексті історії розвитку Соціального підприємництва у нашій державі. Кожен наступний форум по справжньому збирає та консолідує все більше людей, які пройнялися даною ідеєю. Людей, як сказав би Девід Борнштейн, які знають як змінити Світ на краще. Тому, маємо надію, що дана тенденція стане ще більш прогресивною та яскравою.

Полулях Павло

Література:
1. Malinkin M. Developing Social Entrepreneurship in Ukraine [Електронний ресурс] / Mary Elizabeth Malinkin // Wilson Center. – 2013. – Режим доступу до ресурсу: https://www.wilsoncenter.org/publication/developing-social-entrepreneurship-ukraine
2. Омельченко В. Василь Назарук: «Поки соціальні підприємці в Україні не можуть конкурувати за ресурси з бізнесом» [Електронний ресурс] / Валерія Омельченко // Ресурсний центр “Гурт”. – 2015. – Режим доступу до ресурсу: http://gurt.org.ua/interviews/29086/.
3. Клуб сталого бізнесу, [Електронний ресурс]: http://sbiz.club/
4. Програма розвитку ООН в Україні www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home.html
5. Програми Посольства США в Україні http://ukrainian.ukraine.usembassy.gov/uk/programs-grants.html
6. Платформа розвитку громадянського суспільства http://cd-platform.org/
7. Міжнародна організація з міграції (МОМ) http://iom.org.ua/ua
8. Швейцарська агенція з розвитку та співробітництва (SDC) https://www.eda.admin.ch/deza/en/home/countries/ ukraine.html
9. Міжнародний фонд Відродження (МФВ) http://www.irf.ua
10. Європейський банк реконструкції та розвитку (EBRD) Підтримка малого бізнесу (SBS) http://www.ebrd.com/small-business-support.html
11. Western NIS Enterprise Fund (WNISEF) http://www.wnisef.org/ua
12. Happy Farm http://happyfarm.com.ua
13. https://prezi.com/_jw2a_u0eldw/manivci_pro-klub/?utm_campaign=share&utm_medium=copy&webgl=0

Show Buttons
Hide Buttons